Політ-кошерність на марші
Що ж відбулося насправді? Спочатку все приготувалися слухати звичні солов'їні промови про звичний білий расизм стосовно звичних чорних колоній. Тільки приготувалися вихваляти Америку про те, що ця найбільш не расистська у світі країна остаточно перемогла расизм, обравши в президенти чорного хлопця, як на сцену виліз якийсь сумнівний "ахмадінежад" і став рубати правду-матінку про реальний єврейський расизм.
Як же цей дикий неєврей не розуміє кордонів дозволеного? Говорити можна тільки про той расизм, що успішно переможений у країнах усталеної демократії й політ-кошерності. Можна говорити про те, скільки негрів учиться в Гарварді і яка спостерігається пропорція меншостей стосовно большості у десегрерованих школах Нью-Йорка. Говорити можна про те, як арабам і пакистанцям догоджають у Великобританії і Європі. У жодному разі не можна говорити про чорний расизм стосовно білого. Не можна згадувати про кастову систему в Індії й у жодному разі не можна говорити про сіоністів, називаючи їхніми сіоністами. Це не політ-кошерно. А раз всі наші думки й слова регулюються політ-кошерністю, ті промови колективного "ахмадінежада" слухати не слід, а краще пригадати йому обурливі карні переслідування педерастів на територіях незаконно окупованих Перською Імперією.
Політ-кошерність вимагає: щоб будь-яку людину, що виступає проти сіонізму, автоматично прирівнювали до анти-семіта. Щоб будь-кого , хто сумнівається в тім, що через шість печей Бухенвальду пройшли шість мільйонів єврейських трупів, не пускали ні на які міжнародні трибуни. Щоб будь-які міжрасові питання обговорювалися винятково з американо-європейської точки зору, що, як відомо, не вирішує ці питання, а просто вводить квоти на кількість студентів різних рас у білих університетах. Зрозуміло, що кількість працівників різних рас в інтернаціональних корпораціях саме по собі є расизмом, оскільки квотування по расовій ознаці - це просто расизм навпаки. Це гарний, прогресивний расизм. Расизм квот і преференцій за расовими ознаками. У той час як поганий расизм - це расизм, побудований на системі преференцій, якими користується одна раса стосовно іншої.
Але як не веди розмову убік, як не залишай у формі протесту засідання, етнічний араб по визначенню семіт і не може бути "антисемітом". Як не кричи по всіх усюдах про дружбу народів у країнах перемігшої демократії, а негри, виходячи на вечірній промисел, будуть різати політкоректних білих власників гаманців. Тому що маскування міжнаціональних і міжрасових проблем, цих проблем не усуває. Проблеми залишаються, накопичуються й наполегливо вимагають некошерних і часом досить грубих методів вирішення
